\"\"

В сети Интернет появилась информация, что отложенный еще в прошлом году законопроект о введении смертной казни в Украине, в ближайшее время могут вернуть к рассмотрению. В частности об этом пишется в интернет-журнале.

Как пишет сам автор, законопроект ранее вернули на доработку.

Далее прямой текст, включая полное изложение закона о смертной казни:

Пикантность ситуации заключается в том. что смертную казнь законодательно требует вернуть партия, руки которой по локоть в крови — коммунисты.
Соответствующий законопроект подан в ВР коммунистами Симоненко, Алексеевым и Калетником.

Законопроект был подан еще в прошлом году, но лежал мертвым грузом. Однако на минувшей неделе спикер Рыбак получил указание ускорить принятие законопроекта без рассмотрения в комитетах, т.е. с нарушением Регламента.

Законопроект был рассмотрен Комитетом Кожемякина еще в апреле и числится как \»отправленный на доработку\».

====
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо впровадження смертної кари як виду покарання)

Верховна Рада України постановляє:

І. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 25-26 ст.131):
1. Частину п’яту статті 12 викласти в такій редакції:
“5. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п\’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років, довічного позбавлення волі або смертної кари”.
2. Доповнити статтю 51 пунктом 13 такого змісту:
“13) виняткова міра покарання – смертна кара”.
3. Доповнити частину першу статті 52 після слів “довічне позбавлення волі” словами “смертна кара”.
4. Доповнити кодекс статтею 641 такого змісту:
“Стаття 641. Виняткова міра покарання — смертна кара
1. Як виняткова міра покарання допускається застосування смертної кари – розстрілу – за вчинення особливо тяжких злочинів у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
2. Смертна кара не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років та осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постанови вироку.
3. Справи про злочини, за вчинення яких передбачена смертна кара, розглядаються судом за участю присяжних”.
5. У статті 115 останній абзац викласти у такій редакції:
“карається позбавленням волі на строк від десяти до п\’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, або смертною карою, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті”.
6. Частину четверту статті 187 викласти у такій редакції:
“4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, —
карається позбавленням волі на строк від восьми до п\’ятнадцяти років із конфіскацією майна”.
7. Доповнити статтю 187 пунктом 5 такого змісту:
“5. Розбій, вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, —
карається позбавленням волі на строк від дев’яти до п\’ятнадцяти років, довічним позбавленням волі, або смертною карою, із конфіскацією майна”.
8. У статті 257 останній абзац викласти у такій редакції:
“караються позбавленням волі на строк від п\’яти до п\’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, або смертною карою, з конфіскацією майна”.
9. У частині третій статті 258 останній абзац викласти у такій редакції:
“караються позбавленням волі на строк від десяти до п\’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, або смертною карою”.
10. У частині третій статті 307 останній абзац викласти у такій редакції:
“караються позбавленням волі на строк від дев\’яти до п\’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, або смертною карою, з конфіскацією майна”.
ІІ. У Кримінально-виконавчому кодексі України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 3-4, ст. 21 ):
1. Доповнити Кодекс розділом IV-А “ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ СМЕРТНОЇ КАРИ” такого змісту:
“ГЛАВА 22-1. ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ СМЕРТНОЇ КАРИ
Стаття 151-3. Загальні положення виконання покарання у виді смертної кари
1. У разі звернення засудженого із клопотанням про помилування виконання вироку суду призупиняється до ухвалення рішення Президентом України.
2. Засуджені до смертної кари до виконання покарання утримуються у виправних колоніях максимального рівня безпеки. Вони тримаються окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду.
3. Засуджені до смертної кари до виконання покарання розміщуються в приміщеннях камерного типу по одній особі і носять одяг спеціального зразка.
Стаття 151-4. Права і обов\’язки засуджених до смертної кари
1. Після набрання вироком суду законної сили засуджений до смертної кари має право звернутися із клопотанням про помилування.
2. Окрім прав, передбачених статтею 8 цього Кодексу, засуджений до смертної кари має право:
одержувати інформацію і роз\’яснення про умови і порядок виконання покарання у виді смертної кари;
отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких;
розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами;
здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови;
одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі;
зустрічатися з родичами та іншими особами;
подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань, що стосуються їх особисто;
придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування;
одержувати правову допомогу від адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.
3. Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.
4. Окрім обов’язків, передбачених статтею 9 цього Кодексу, засуджений до смертної кари зобов’язаний:
дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, правомірних взаємовідносин з персоналом колонії та іншими особами;
утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії;
виконувати всі законні вимоги персоналу колонії;
дотримуватися санітарно-гігієнічних норм;
дотримуватися вимог пожежної безпеки.
5. Засудженим забороняється:
самовільно залишати колонію, порушувати лінію охорони;
спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;
придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії;
продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, які перебувають в особистому користуванні;
заподіювати собі тілесні ушкодження, в тому числі і з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров\’ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов\’язків;
завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;
вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;
чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов\’язків, підбурювати до цього інших засуджених;
вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;
самовільно залишати призначені для перебування ізольовані територію або приміщення.
Стаття 151-5. Порядок виконання смертної кари
1. Покарання у виді смертної кари виконується непублічно шляхом розстрілу. Виконання смертної кари щодо декількох засуджених проводиться окремо у відношенні кожного за відсутності інших.
2. При виконанні смертної кари присутні прокурор, представник установи, у якої виконується смертна кара, і лікар.
3. Настання смерті засудженого констатується лікарем. Про виконання вироку суду складається протокол, який підписується особами, зазначеними в частині другій цієї статті.
4. Адміністрація установи, у якій виконана смертна кара, зобов\’язана довести до відома про виконання покарання суд, який виніс вирок, а також одного з близьких родичів засудженого. Тіло для поховання не видається й про місце його поховання не повідомляється”.

III. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Голос України від 19.05.2012, № 90-91):
1. Частину першу статті 31 викласти у такій редакції:
“1. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою, четвертою та десятою цієї статті”.
2. Доповнити статтю 31 частиною четвертою такого змісту:
“4. Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення смертної кари як виду покарання, у суді першої інстанції розглядається судом у складі трьох професійних суддів за участю суду присяжних”.
Відповідно частини 4,5,6,7,8,9,10 статті 31 вважати частинами 5,6,7,8,9,10,11.
3. Відповідно частину четверту статті 31 викласти як частину п’яту статті 31 у такій редакції:
“5. Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною”.
4. Відповідно частину п’яту статті 31 викласти як частину шосту статті 31 у такій редакції:
“6. Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною”.
5. Доповнити статтю 534 частиною шостою такого змісту:
“6. Покарання у виді смертної кари не підлягає виконанню раніше, ніж через шість місяців з дня набрання вироком законної сили, а при розгляді справи в касаційному порядку – з дня прийняття рішення відповідним судом”.
ІV. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради
України В.В. Рибак