\"\"

На редакционную почту нашего издания пришло письмо от уроженки Украины, жительницы Канады — Ольги  Прокопчук. Женщина попросила нас выложить ее обращение к людям.
Редакция не несет ответственности за материал, поскольку цитирует прямую речь:

Із великим смутком прочитала сьогоднішню новину про побиття журналістки Татьяни Чорновол. Я розумію її батьків, оскільки мені прийшлось прежити те ж саме із моїм сином.

Мій син журналіст працював в авторитетній українській газеті(назву не вказую із мотивів конфіденційності). Три роки назад я прийняла рішення покинути Укрїну, оскільки мого сина вбили. Міліція так і не розкрила злочин закривши справу, назвавши в кінечному результаті причину смерті — самогубство. В той момент я була в страшній депресії, я хотіла будь-якою ціною добитись правди, поки не почали погрожувати смертю і мені і моїм рідним. Мені стало страшно, на мене почали давити і лікарі і правоохоронці і навть сусіди. Через деякий час погрози перейшли в дії. Мене також намагались вбити, але мені пощастило вижити. Через місяць мені запрпонували виїхати із України і я скористалась цим шансом.

Україна із цвітучої, мальовничої країни перетворилась на вязницю із своїми катами, смотрящими та із головним «вором» на чолі.   Люди в цій країні увязнені для яких діє уся строгість закону. Для «смотрящих»  закону немає тому вони і вбивають та знущаються над людьми. Люди не мають права голосу, бояться щось сказати, бояться своєї тіні, бо так їх навчили. Вор із своєю бандою збирає общак із грошей які мають скидувати прості смертні, хто не скидує, або хто проти того – його просто вбивають. Я проклинаю бандита Януковича і бажаю йому того ж самого, що пережила я із своїм сином!

Народе України вставай!